Блог викладача історії та суспільствознавства Івінської В.М.: Розробки уроків

Розробка синхронних уроків

Інтегроване засідання історичного гурка "Подорож до минулого" та українознавчого "Криниця наснаги" 2022

Методична розробка інтегрованого уроку «Права людини та їх класифікація. Права і обов'язки громадян України.(“Громадянська освіта”, “Основи правових знань”) в рамках проєкту «Моя ідея – 2022» + презентація + відеоурок.

Розробка уроку
присвяченого 100 - річчю Української Революції 1917 - 1921 рр.
"Здобутка та прорахунки УЦР у державотвотворчому процесі"

Мета уроку: узагальнити, систематизувати й поглибити знання учнів з теми «Здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі», сприяти формуванню в учнів самостійної роботи з навчальною та додатковою літературою, розвивати вміння логічно мислити, робити висновки й узагальнення на основі різноманітних історичних джерел, проводити дослідницьку пошукову роботу;

аналізувати і порівнювати різні джерела інформації; користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями та мас-медіа

виховувати повагу до героїв боротьби за незалежність, громадянську самосвідомість, патріотизм учнів.

Тип уроку: практичне заняття.

Методи навчання, прийоми: метод проектів, частково пошуковий метод(евристичний).

Прийом - метод «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в групах.

Форма організації навчальної діяльності учнів: робота у творчих групах: історики, експерти, руйнівники міфів.

Обладнання: портрети діячів історії, мультимедійний проектор, учнівські електронні презентації, персональні комп’ютери, документальний фільм «Національна демократична революція Центральна Рада та її Універсали 1917 – 1918 рр».

Терміни і поняття: «Революція», «Українська революція», «універсал», «національно-територіальна автономія», «Генеральний секретаріат», «соборність»., «більшовики», «диктатура», «ультиматум», « національно-персональна автономія».

Міжпредметні зв’язки: інформатика, українська література.

Технічні засоби навчання: комп’ютери, мультимедійний проектор.

Очікувані результати.

Після уроку учні зможуть:

- використовувати різні джерела інформації;

- працювати у творчих групах; - готувати презентації з проблематики даної теми;

- критично мислити й обґрунтовано доводити свою точку зору;

- робити аргументовані висновки щодо здобутків і прорахунків УЦР у державотворчому процесі;

- орієнтуватися в історичній термінології;

- творчо застосовувати набуті знання під час складання характеристик історичних персоналій: Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Сергія Єфремова, В. Винниченка, М. Міхновського

Епіграф до уроку: «… для правильного розвитку народів

їм треба мати державну незалежність…» (Михайло Драгоманов).

Хід уроку

І. Вступна частина

Викладач. Доброго дня шановні учні. Сьогодні ми з вами розглянемо тему «Здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі.»

«Тема Української революції 1917-1921 років – найкращий приклад повернення в суспільну свідомість, в суспільну пам'ять теми, яка була не просто забута, а заборонена, перекручена у радянські часи», …важливо вивчати досвід уроків революції 1917-1921років, щоб не повторити помилки, які стали причиною втрати Української держави тоді, сто років тому».

Володимир В’ятрович – директор Інституту Національної пам’яті України.

Історія – це пам'ять людського суспільства. Історія захоплює кожного своїми подіями і героями. Довгий час на Україні навіть згадки не було про те, що на теренах нашого краю відбувалося Українська революція. 2017рік - Президентом України проголошено Роком Української революції 1917-1921р.р.Саме про події, яким виповнюється 100 років ми не просто поговоримо на уроці , але й виконаємо практичні завдання, які допоможуть вам проаналізувати особливості державотворення в період Центральної Ради значимість цього досвіду та основні уроки її діяльності, розібратися в складній історичній темі як «Українська революція».

Протягом уроку ви будете вести опорний конспект, за допомогою якого ви зможете опанувати цей матеріал і за його складання отримати оцінки. Вимоги до опорного конспекту: повнота, логічність, доступним не повинен містити суцільного тексту та має бути акуратно оформлений (мати привабливий вигляд).(Додаток )

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Увага на екран. Цей фільм допоможе вам зрозуміти події початку Української революції 1917 – 1921 рр. (Демонстрація фільму документальний фільм «Національна демократична революція Центральна Рада та її Універсали 1917 – 1918 рр».).

Викладач: Ще Михайло Драгоманов писав у листі до своєї доньки: «… для правильного розвитку народів їм треба мати державну незалежність…».

Метод «Мікрофон»

- Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Відповідь обґрунтуйте(відповіді учнів)

- Що на ваш погляд, дає народу незалежність

Викладач: Українська Центральна Рада – це етап нашої історії, що мав свій початок піднесення і, на жаль, закономірний занепад. Слова В. Винниченка про те, що історію України не можна читати без брому, певною мірою можна віднести до часів національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.

2. Основна частина

1. Здобутки і прорахунки УЦР.

2. Причини падіння УЦР, її історичне значення.

3. Міфи про Українську революцію

Викладач: Перейдемо до практичного заняття. При підготовці до уроку учні були об’єднані в три групи «Історики», «Експерти», «Руйнівники міфів»

Кожна група працювала над проблемою проекту, яка, на наш погляд, за браком часу недостатньо висвітлюється в курсі історії, і передбачала ознайомлення й аналіз багатьох історичних джерел, документів, перегляд документальних фільмів, електронних презентацій. Кожна група підготувала презентацію і історичну довідку зі своєї рубрики

І група «Історики». Презентація першого міні-проекту «Здобутки й прорахунки УЦР у державотворчому процесі.» (Презентація № 1)

Керівник міні-проекту робить висновок.

Слово надається представнику групи «Експертів»

Презентація другого міні-проекту учнів: дослідити, що стало причиною падіння УЦР та визначити її історичне значення (Презентація №2).

Керівник проекту робить висновок.

Викладач.

- Чи був в України шанс 1918 р. зберегти свій суверенітет? Відповідь обґрунтуйте.

(відповіді учнів)

Викладач. Досвід «Української революції 1917-21 років» породив чимало історичних міфів. Що означає термін «Міф» у сучасному контексті?

Міф (від грец. Μύθος, мітос — букв. оповідь, розповідь, рідше — казка) або міф — це оповідь, яка пояснює походження певних речей, явищ, всього світу, через емоційно-чуттєві о́брази. (на слайді)

Над деякими з них працювала 3 група – «Руйнівники міфів».

Слово надається керівнику групи – Матковській Надії

Презентація третього міні-проекту «Міфи про Українську революцію» (Презентація №3)

Міф 1. М.С. Грушевський – перший президент України: міф чи реальність?

Міф 2. Існування Кримської народної республіки.

Міф 3. У бою під Крутами загинули діти.

Викладач. Ми ознайомилися з деякими міфами, які породила Українська революція і спростували їх, всі вони цікаві та вагомі.

ІІІ. Підсумкова частина

А зараз за допомогою «Мозкового штурму» проведемо експрес-контроль. На цю роботу відводиться 2 хвилини.

1. Хто був за фахом М. Грушевський? ( Історик)

2. Під владою яких держав перебували українські землі напередодні І світової війни?

( Росії та Австро – Угорщини)

3. Що проголосив ІІІ Універсал? (Українську Народну Республіку)

4. Хто очолював Генеральний секретаріат - перший український уряд? ( В. Винниченко)

5. Хто був обраний головою Центральної Ради? (М. Грушевський)

6. На якій залізничній станції героїчно загинули 300 студентів та гімназистів, захищаючи Київ?

7. Коли відбувся бій під Крутами? ( 29 січня 1918 р.)

8. Розшифруйте абревіатуру УНР? ( Українська Народна Республіка)

9. Коли була створена Центральна Рада? ( 3 – 4 березня 1917 р.)

10.Чи існувала Кримська народна республіка? (Ні)

11. Чи був М. Грушевський першим Президентом України (Ні)

12. Коли було проголошено І-ий Універсал ЦР? ( 10 червня 1917 року)

13. IV Універсал проголосив утворення Української Народної Республіки (Ні)

14. Скільки Універсалів оголосила Центральна Рада? ( 4)

15.Коли було проголошено IV Універсал ЦР? (22 січня 1918 року)

Викладач. Отже, ми з вами сьогодні з’ясували, що Центральна рада мала як здобутки, так і прорахунки. Проте вона мала свої заслуги перед українським народом. Протягом свого нетривалого існування вона пробудила його від рабської покори, підняла на національно-визвольну боротьбу за відродження державності, створила суверенну УНР. До втрати УЦР соціальної опори, призвело те, що була відсутність політичного досвіду керівників УЦР, та нездатність керівників налагодити систему державного управління. Завершити цей висновок можна фразою, що була сказана М. С. Грушевським: “У своїй діяльності Центральна Рада завжди мала єдиний критерій, єдиний компас — це інтереси трудящих мас. І Які б не були помилки і невдачі наші, співробітники Центральної Ради можуть із вдоволенням оглянутися на пройдену путь і сказати словами поета: «Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли; у нас нема зерна неправди за собою…»”

Сьогодні досить складна політична ситуація, яка змушує нам замислитись над історичними подіями сторічної давнини. Зараз, як і тоді в далекому 1917 – 1921 роках перед нами українцями стоїть завдання – відстояти свою незалежність, територіальну цілість, повернути територію, яка тимчасово окупована.

Ми віримо, що ці випробування наша Батьківщина витримає, віримо в краще майбутнє нашої держави.

Дякую за співробітництво.

Оцінювання

IV. Домашнє завдання:

1. Дописати опорний конспект опрацювавши підручник Історія України 10 кл автор

Пометун О.І.. ст 98 - 106

2. Підготуватись до узагальнюючого уроку з теми: «Перша світова війна. Початок Української революції (1917 — квітень 1918 р)».

Додаток.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Тема: Здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі»

1. Записати епіграф до уроку

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Словникова робота (записати терміни, нові слова, які використовуються на уроці стосовно подій української революції 1917 – 1921 рр) : _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Заповнити таблицю: Здобутки і прорахунки УЦР

Здобутки	Прорахунки

4. Причини поразки Центральної Ради

1. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Історичне значення УЦР .

Інтернет-ресурси:

https//www.youtube:

1. Невідома Україна. "Лист без конверта". Фільм 91

2. Невідома Україна. «Михайло Грушевський». Фільм 86

3. Національна демократична революція Центральна Рада та її Універсали 1917-1918 рр.

http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/metodichni-rekomendatsii-do-100-richchya-ukrainskoi-revolyutsii-1917-1921-rokiv

http://interactive.ranok.com.ua

https://osvita.ua/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://sites.google.com/site/vebkvestpervomnvk15/zdobutki-i-prorahunki-ucr

http://lektsii.org/4-15515.html Українська революція 1917–1921 рр.: причини, характер, рушійні сили, періодизація та основні наслідки

https://www.schoollife.org.ua/category/fajly/usi-uroky-istoriji/10-klas-istoriya-ukrajiny/ Конспекти уроків історії України 10 клас

https://drive.google.com/file/d/0BzD89uh0miazYmR3dktkeWlPZEE/view / Прончакова Л.В. «Здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі.»

http://www.uaua.world/4558/ 8 міфів Української революції.

Література

1. Голубаєв В.Г. Історія України. Довідник школяра і студента .- Донецьк.: «Одісей», 2006.

2. Гупан Н.М. Історія України: 10 кл. Рівень стандарту. Академічний рівень/Н.М. Гупан, О.І. Пометун, Г.О. Фрейман.-К.: Видавничий дім" Світ знань", 2010.

3. Коваленко Л. В. Історіографія історії Української РСР від найдавніших часів до Великої Жовтневої революції / Л.В. Коваленко.- К.: «Знання»,1983.

4. Король В. І. Історія України 10-12 кл: Документи. Матеріали. Посібник .- К.: «Академія», 2001.

5. Нартов В.С. Видатні особистості України - Харків: «Книжковий клуб», 2007.

6. Реєнт О.П. Історія України: підруч.для 10 кл.загальноосвіт.навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень/О. Реєнт, О. Малій.-К.: Генеза, 2010.

Методична розробка уроку на тему:

" Похід більшовицьких військ на Київ. IV Універсал Центральної Ради. Бій під Крутами."

Мета:

· освітня:

- охарактеризувати загострення російсько-українських відносин наприкінці листопада-грудні 1917 р.;

- виявити особливості перебігу подій Української революції на цьому етапі;

- розглянути хід війни УЦР із радянською Росією, проаналізувати зміст IV Універсалу;

· розвивальна:

- формувати вміння аналізувати документи, узагальнювати та систематизувати навчальний матеріал;

- визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та процесами визначеного періоду української державності;

· виховна:

- виховувати національну свідомість, повагу та шанобливе ставлення до традицій боротьби народу, його героїв;

- прагнення критично й об’єктивно оцінювати суспільні явища;

- неприйняття агресії, насильства.

Форми та методи: групова форма роботи; метод дослідження.

Основні поняття: «Маніфест до українського народу», «ІV Універсал»,

«І Всеукраїнський з’їзд Рад», «бій під Крутами».

Обладнання: картки з документами, комп’ютер, відеоматеріал «Бій під Крутами», карта.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: дослідження історичних документів.

Міжпредметні зв’язки: українська література.

Очікувані результати

Після цього учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;

• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду Громадянської війни;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;

б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;

в) формувати власні погляди та оцінку щодо діяльності Центральної Ради;

г) обґрунтовувати власну позицію щодо цього питання;

д) складати політичні портрети видатних діячів Української революції.

Епіграф. Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!

В.Симоненко.

Структура уроку

Структурні компоненти уроку	Методи та прийоми	Час
І. Організаційний момент	Слово викладача	1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь	Історична розминка	5 – 8 хв.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності	Слово викладача	1 хв.
IV. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів.	Слово викладача	1 хв.
V. Вивчення нового матеріалу	Робота з документом в групах, бесіда, діагностична робота перегляд відеоматеріалу «Бій під Крутами»	27 хв.
VІ. Закріплення нових знань та вмінь	Ігрова ситуація «Українська революція в історичних документах»	4 хв.
VІІ. Підведення підсумків	Вправа «Оціни себе сам»	2 хв.
VІІІ. Домашнє завдання		1 хв

І. Організаційний момент.

Добрий день, мої шановні учні!

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо.

А зараз уявіть, що ваша голова перетворилась на велетенський планшет, в якому є безліч програм для збереження певної інформації. Віднайдіть історичну програму і підготуйте її, щоб дістати потрібне з вивченого вже раніше матеріалу та покласти туди нову інформацію.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Історичний диктант

Запитання учням:

1) Яка організація очолила національно-визвольний рух весною 1917 року?

2) Коли було утворено цю організацію?

3) Хто очолив організацію?

4) Коли було проголошено І Універсал?

5) За І-м Універсалом Україна проголошувалась…

6) Як називався І-й український уряд?

7) Український уряд очолив…

8) Коли було проголошено ІІ-й Універсал?

9) ІІ-й Універсал по відношенню до І-го був кроком…

10. Коли було проголошено ІІІ-й Універсал?

11. За ІІІ-ім Універсалом держава мала назву…

12. ІІ військовий з’їзд розпочав свою роботу…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Тема "Українська революція" охоплює значний період, бо державотворчий процес в Україні проходив складно і поетапно.

Сьогодні на уроці ми познайомимось із знаменним і водночас, трагічним етапом боротьби українського народу. Знаменним тому, що, нарешті, було проголошено незалежність України, а трагічним, бо на алтар цієї незалежності і самостійності було покладено найдорожче – сотні юних полум’яних життів героїв Крут.

IV. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів.

Викладач. Тема нашого уроку : Похід більшовиків на Київ. IV Універсал Центральної Ради. Бій під Крутами. (на дошці)

План.(на дошці)

1.Наступ радянських військ в Україну.

2.ІУ Універсал Центральної Ради.

3.Бій під Крутами.

Епіграфом нашого уроку я вибрала слова Василя Симоненка «Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!»

На цьому уроці ви спробуєте дати свою оцінку подіям, висловити свою точку зору, відстояти свою позицію.

Опрацьовувати новий матеріал ми будемо в творчих групах. Кожна група буде досліджувати документ по даній темі «Маніфест до українського народу»,

«IV Універсал». Також на уроці у нас присутні експерти, які будуть систематизувати ваші відповіді.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Слово викладача. Керівництво більшовицької Росії було невдоволене самостійницькою політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення радянської влади в Україні. До початку грудня 1917 р. уряд Леніна отримувався тактики підбурювання до повалення влади ЦР власними українськими силами. Але спроба повстання у Києві 30 листопада провалилася — повсталих роззброїли і відправили залізницею до Росії. Через декілька днів спробу захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус. Але його марш на Київ з Поділля без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П. Скоропадського.

Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні вимоги до ЦР.( Додаток 1)

2. Робота з документом. Прочитайте та дайте відповіді на такі запитання:

1. Коли (рік, місяць, число) та в якій політичній обстановці було прийнято цитований документ?

2. Спираючись на документ, визначте позицію радянської влади щодо УНР під керівництвом Центральної ради.

3. Знайдіть в тексті документа слова, які передають основну суть вимог радянської влади.

Викладач: Запитання до всіх груп: Дайте власну оцінку документа.

3. Виступ експерта № 1. Візуалізація матеріалу (слайд).

Проміжний підсумок

Слово викладача. У цей драматичний момент 4 грудня 1917 р. у Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній переворот і захопити владу, але сил для цього в них виявилося замало. Серед 2,5 тис. делегатів вони становили лише незначний відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих обставин закономірно, що Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РНК як замах проти УНР . Розуміючи, що події розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики залишили Всеукраїнський з’їзд рад і перебралися до Харкова, який того часу був осередком більшовизму в Україні. У день закінчення з’їзду радянська Росія оголосила війну ЦР.

4. Викладач. 6 січня 1918 р. з наступу на Лозову та Бахмач почався наступ на Київ. Справжньою трагедією обернулося захоплення Полтави, де за особистим наказом М. Муравйова було знищено близько 10 тисяч жителів.

На Південно-Східному напрямку українським військам не вдалося стримати наступ військ Берзіна та Знаменського, і 10 січня 1918 р. вони об’єдналися під Бахмачем.

Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 р. ЦР ухвалила свій IV Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася цілком незалежною державою.

5. Робота з документом IV Універсал Центральної Ради.(Робота проводиться в два етапи. Перший етап – робота з документом, другий – над завданням до Універсалу)

5.1. Учні працюють з текстом IV Універсалу ЦР та визначають його основні положення.

Із ІV Універсалу ЦР

1-а група

«Народе України, твоєю силою, волею, словом стала на землі українській вільна Народна Республіка, справдилась колишня давня мрія батьків твоїх — борців за вольности і права трудящих.

Але в тяжку годину відродилась воля України. …Петроградське правительство народних комісарів, щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші землі свої війська красногвардейців-більшовиків, які грабують хліб у наших селян і без всякої плати вивозять його в Р осію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво, безчинство.

Ми, Українська Центральна Рада, вжили всіх заходів, щоб не допустити цієї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі криваву боротьбу з нашим народом і Республікою. Ми, Українська Центральна рада… ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру, і мир демократичний повинен бути якнайшвидше.

Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке інше не ставали Україні на перешкоді встановити той бажаний мир, для того щоб вести свій край до ладу, до творчої роботи, до скріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна рада, оповіщаємо всіх громадян України: однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».

2-а група

«Зо всіма сусідніми державами, як то Росія, Польша, Австрія, Руминія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки.

Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі збори, будемо правити ми, Українська Центральна рада, представництво робочого народу, селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів.

Народна Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограда найманих насильників, які топчуть права Української Республіки. …Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами, тяжко змучила наш народ, знищила наш край, розбила господарство. Тепер тому мусить бути кінець.

З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати вояків, після підтвердження мирних переговорів — розпустити армію зовсім, а потім замість постійної армії завести народню міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням панівних верств. А тим часом, аби встановити на місцях таку власть, до якої б мали довір’я й яка спиралась на всі революційно-демократичні верстви народу, правительство повинно закликати

до співробітництва з місцевими самоврядуваннями ради селянських, робітничих і солдатських депутатів, вибраних з місцевої людності.

У справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі… Ліси ж, води і всі багатства підземні, яко добро українського трудящого народу, переходить в порядкування уряду Народної Української Республіки. …Приписуємо Раді Народних Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам».

3-я група

«Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а також інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має підняти промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх галузях, де всі безробітні могли б знайти працю…

Однині Народна Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торгівлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу. Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було такої дорожнечі, яку терплять найбідніші класи через спекулянтів.

Правительству Республіки на виконання сього приписуємо розробити і представити на затвердження закони про це, а також про монополію заліза, угля, шкіри, тютюну та інших продуктів і товарів…

Так само приписуємо встановити державно-народний контроль над всіми банками, які кредитами (позиками) нетрудовим масам допомагали визискувати класи трудові.

Рада Народних Міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контрреволюційними силами, а всякого, хто кликатиме до повстання

проти самостійної Української Народної Республіки — до повороту старого ладу, того карати, як за державну зраду. Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна рада підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Народній Українській Республіці всі нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9 січня. Все, що вичислено в сім Універсалі, не встигнемо зробити ми, Центральна Рада, в найближчих тижнях, певне, довершать, справлять і до останнього порядку приведуть Українські Установчі збори.

Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них якнайскоріше… щоб за кілька тижнів зібрались всі наші Установчі збори — найвищий господар і впорядник землі нашої і закріпили свободу, лад і добробут Конституції нашої незалежної Української Народної Республіки на добро всього трудящого народу…»

Експерт підводить підсумок роботи(основні положення Універсалу)

• Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою.

• Бажання жити з усіма сусідніми державами в «згоді та приязні», без взаємного втручання у внутрішні справи.

• Влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищим органом залишалася УЦР та уряд — Рада народних міністрів).

• Початок самостійних мирних переговорів.

• Заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками.

• Проголошення програми соціально-економічних перетворень:

розпуск постійної армії та створення народної міліції; обрання народних рад — органів місцевого самоврядування; підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра є також надбанням усього народу); переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям; допомога інвалідам війни; державний контроль над банками; установлення державної монополії на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод, проголошених III Універсалом.

5.2. Другий етап.

Запитання:

1. Яким було ставлення до більшовиків з боку ЦР ?

Ставлення до більшовиків з боку ЦР було видно з ІV Універсал, який закликав піднятися на боротьбу "щодо так званих більшовиків і інших напасників, які розграбовують і руйнують наш край".

2. З якою метою мали бути скликані Українські установчі збори?

Щоб обрати орган, який би здійснював народовладдя в Україні.

3. У чому полягало історичне значення ІV Універсалу?

1. Вперше в новітній історії український народ дійшов до найважливішого рішення - проголошення незалежної суверенної Української держави, остаточно розірвавши відносини з імперським центром і заклавши основи наступного державного будівництва.

2. 3 проголошенням IV Універсалу автономізм і федералізм у складі Росії остаточно йде в минуле української суспільно-політичної думки.

3. IV Універсал надав нового якісного статусу Українській державі; державна влада стала єдиною в межах своєї території, незалежною від інших держав.

4. На жаль, історичні рішення Української Центральної Ради були прийняті тоді, коли доля українського демократичного уряду була уже вирішена.

5. Уроки Української національно-демократичною революції взагалі і діяльності Української Центральної Ради зокрема є дуже цінними для сучасної незалежної Україні.

6. Діагностична робота

Викладач. Це було історичне рішення ЦР, що символізувало остаточний розрив з імперським центром. IV Універсал завершив складний і нелегкий процес становлення української держави.

Звістка про проголошення незалежної УНР швидко облетіла світ, викликала захоплення української діаспори, отримала визнання ряду країн світу. У 1918 році її визнали: Румунія, Франція, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Японія, Китай, Португалія, Данія, Греція, Норвегія, Ірак, Іспанія, Фінляндія, Польща, Швеція, Швейцарія та ін.; у 1919 році — Угорщина, Чехословаччина, Ватикан, Голландія, Італія.

Така ситуація не влаштовувала більшовицьку Росію. У січні 1918 року радянські війська піл командуванням колишнього полковника царської армії М. Муравйова і В. Антонова-Овсієнка розпочали наступ на Україну з метою скинути Центральну раду. До них приєдналися робітничі загони Донбасу, частини Червоного козацтва, харківська Червона гвардія.

Спільний наступ під загальним командуванням М. Муравйова розпочався у напрямку Ніжина. Водночас у Києві на заводі «Арсенал» розпочалось повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього довелось зняти війська з фронту, що відкрило дорогу більшовикам на Київ.

Обороною напрямку вздовж залізничного перегону Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У його розпорядженні були курінь Юнацької військової школи отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «червоні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч бійців.

Зранку 29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами університету Св. Володимира та Академії Св. Кирила та Мефодія.

7. Перегляд відеоматеріалу «Бій під Крутами».

8. Поетична сторінка. Вірш П.Тичини «Пам’яті тридцяти». Читає учениця

Викладач. Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України.

Хвилина мовчання

Як ви вважаєте, бій під Крутами — це героїзм чи трагедія? Свою відповідь аргументуйте.

VІ. Закріплення нових знань та вмінь

Гра «Загублені рукописи». Визначте, з яких документів наведені уривки.

«...Захист Вітчизни є святий обов'язок кожного козака і громадянина Української Держави...».

«...Народ Український! Народ селян, робочого люду! Нехай Україна буде вільною. Не відділяючись від усієї Росії...».

«Чи зобов'язується рада припинити усі свої спроби роззброювання радянських полків і робочої червоної гвардії на Україні?..».

«Відтепер Українська Народна Республіка стає самостійною, не від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».

VIІ.Підведення підсумків

Заключне слово вчителя.

В. Винниченко так оцінив цей етап української історії: «О господи, яка це страшно важка річ - відродження національної державності. Якою вона в історичній перспективі буде здаватися легкою, такою, що сама собою розуміється, природною, і як важко, з якими надлюдськими зусиллями, хитрощами, з яким розпачем, злістю і сміхом доводиться тягати камені державності в цей будинок, у якому будуть так зручно жити наші спадкоємці...».

Оцінювання. (поточне, періодичне, попереднє).

VIII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

3. Підготувати повідомлення «П. П. Скоропадський».

Презентація до уроку