ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ
ВІД ЯНУША КОРЧАКА
Видатний польський
педагог, письменник, лікар та громадський діяч жив заради дітей і під час війни
загинув у газовій камері разом зі своїми вихованцями .
Ім'я Януша Корчака внесено у
«святці» світової педагогіки. З-під його пера вийшло дуже багато творів, у тому
числі казки для найменших, а головне - більше 20 книг, присвячених вихованню
дітей. Серед них особливе місце займає своєрідний маніфест гуманізму «Як любити
дитину».
Усім своїм життям Януш
Корчак довів свою любов і повагу до дітей. І не просто до дітей, а до найбільш
знедолених - сиріт. У 1914 році він активно брав участь в організації дитячих
притулків в Україні, потім у 1918 році після повернення до Варшави, продовжив
розпочату справу і керував притулками. У роки окупації Польщі фашистською
Німеччиною Корчак разом із вихованцями «Будинку сиріт» був поміщений у
Варшавське гетто, де стоїчно боровся за життя дітей – добував їм їжу та
медикаменти. Він відхилив всі пропозиції шанувальників свого таланту вивести
його, польського єврея, з гетто і врятувати від лап фашистів. У серпні 1942
Корчак разом з викладачами та 200 вихованцями «Будинок сиріт» відправився в
концентраційний табір Треблінку, де прийняв разом з ними смерть у газовій
камері.
На згадку про 70-річчя
трагічної смерті Корчака (5 серпня 1942 року) постановою Сейму Польської
республіки 2012 рік оголошений роком Януша Корчака. Ідеї Корчака не
втратили актуальності й сьогодні, адже нині його все більше й ширше визнають як
предтечу цілої низки педагогічних течій, а корчаківське розуміння прав дитини є
вихідною точкою для багатьох сучасних авторів. Найважливіші елементи
корчаківської концепції виховання можна коротко сформулювати тезами:
·
заперечення насильства – фізичного,
вербального, що є наслідком вікової переваги або посади;
·
ідея виховної інтеракції між дорослими,
дітьми, що розширює дефініцію класичної педагогіки;
·
впевненість, що дитина є людиною, такою
ж мірою, як і дорослий;
·
принцип, що виховний процес має брати до
уваги індивідуальність кожної дитини;
·
віра, що дитина найкраще знає власні
потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна мати право на те, щоб дорослі
враховували її думку;
·
визнання за дитиною права на пошану,
незнання й невдачі, особистий простір, власну думку й власність;
·
переконаність у тому, що процес розвитку
дитини – це тяжка праця.
Десять заповідей для батьків, які актуальні й сьогодні:
1.
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй
стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та - третьому. Це і є незворотній закон подяки.
2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та - третьому. Це і є незворотній закон подяки.
3.
Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що
посієш, те й зійде.
4.
Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь
упевнений, їй вона важка не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у
неї немає досвіду.
5.
Не принижуй!
6.
Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - її зустрічі з дітьми. Звертай на
них якомога більше уваги - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в
дитині.
7.
Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але
не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все
можливе.
8.
Дитина - це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід
твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання
і розвивання у ній творчого вогню. Дитина розгортається, як сувій від любові
матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а
таємнича душа, дана на зберігання і супровід, поки недосвідчена і беззахисна.
9.
Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили
твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, негарною,
невдахою, люби дурною, некерованою маленькою дитиною, люби незграбним,
егоїстичним, сердитим підлітком, люби таким, що не виправдав твоїх надій та
очікування, потайним, дивним, нещасним дорослим ... Спілкуючись із дитиною
- радій, радій завжди з повним правом, тому що дитина - це твоє свято,
яке поки що з тобою.
ШАНОВНІ БАТЬКИ ТА УЧНІ,
Немає коментарів:
Дописати коментар