Пам'ятки для учнів

Пам'ятка з використання карти як історичного джерела  

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —

    південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різно-манітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райониповстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на нихсхожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті,

і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».

Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

Як сформувати історичні поняття

1.   Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні

   ознаки явища.

2.  Виділіть істотні ознаки явища.

3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.   Випишіть значення терміна зі словника.

5. Виконайте завдання з використанням нового поняття,

    вживання нового терміна.

6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для

    пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точокзору.

  

Як аналізувати історичну подію

1.  Коли відбулася дана подія?

2.  Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?

3.  Які історичні обставини зумовили її?

4.  Який розвиток вона отримала надалі?

5.  Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?

6.  Роль у події історичної особи (якщо така була)?

7.  Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?

8.  Подія була випадковою чи закономірним явищем?

9.  Як би повелися ви за таких умов?

10.  Ваша оцінка події.

Як скласти історичний портрет

1.  Як відбувалося становлення історичного діяча?

- Де і коли він народився?

- Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

- Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

- Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

- Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

- Діяльність історичного діяча.

3. Чим відома ця історична особа?

            - Охарактеризуйте основні справи його життя.

            - Які успіхи й невдачі були в його справах?

            - Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

            -  Хто були його друзі, а хто вороги та чому?

            -  Якими були наслідки його діяльності:

                               а) для сучасників;

                               б) для нащадків?

                - 3а що людство вшановує цю людину?

- Які враження викликає у вас її діяльність?

Або по-іншому:

 1.      Згадайте:

          - Коли і в якій країні жив історичний діяч, якого ви     маєте    охарактеризувати?

         - В яких умовах формувалися його погляди?

         -  Інтереси якої соціальної групи він виражав, якими були  прагнення цієї людини?

2.      Коротко вкажіть:

         - Які ідеї і чому він висував?

         - Які засоби використовував для досягнення своїх ідей?

3.      Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів, підручника, інформацією з Інтернету, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей?

4.      Яких результатів досяг історичний діяч? Оцініть їх (позитивні,негативні). Подумайте , чому вони стали можливі.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1.   Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.

2.  Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, й визначте

    об'єктивність його висновків.

3.  Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.

4.  Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть,

   чому ви зробили саме такий вибір.

Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.

2. Визначте причини певного суспільного явища.

3. Визначте етапи його розвитку.

4. Визначте характерні риси кожного етапу.

5.   Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6.  Визначте наслідки кожного етапу.

7. Визначте суть явища.

8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

 Як аналізувати текст історичного джерела

1.      Прочитайте текст.

2.      Знайдіть значення нових слів , термінів, понять.

3.      Визначте основну частину тексту.

4.      Про яку історичну подію або явище , про які історичні персонажі йде мова?

5.      Визначте в тексті історичного джерела:

     - що важливо?

                       - що потрібно запам’ятати?

   - про що довідалися вперше?

  -що було незвичайним, несподіваним?

6.      Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи словами «чому», «з якою метою», «як».

7.      Чи дають відповіді на ці запитання краще зрозуміти суть, причини. Значення історичної події чи явища?

8.      Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:

-          Це вірно, тому що…

-          Я упевнений(а) у тому, що…

-          Я добре знаю, що…

-          Я думаю інакше, тому що…

-          Я переконаний(а) у цьому, тому що…

-          Я сумніваюся у цьому, тому що…

-          Я не згодний (а) з цим , тому що…

Як складати план

1.  Уважно прочитати назву теми, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал,

    котрий висвітлює тему плану.

2.  З'ясувати зміст матеріалу в цілому.

3.   Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний,

     конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це  

    при складанні плану.

4. Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів:

- якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини,                     визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати;

- якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів

Або по-іншому: Складаємо  план  статті підручника або розповіді вчителя

План тексту -  це послідовність основних ідей, думок, висловлених автором або оповідачем. Складання плану тексту дає можливість краще зрозуміти, виділити головний і другорядний зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити  сутність, причини, значення історичних подій чи явищ.

Розгорнутий план – це складний план, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.

Як правильно скласти розгорнутий план.

1.      Прочитайте весь текст статті цілком.

2.      Виділить в ньому логічно закінчені частини.

3.      В кожній з цих частин визначте основну думку та озаглавте її (одним реченням передайте зміст).

4.      Кожну з цих закінчених частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко передати їх на папері.

5.      Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.

6.      Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.

7.      Зміст плану треба передавати стверджувальними реченнями.

Складаємо тези  параграфу( тексту ) підручника.

Тези – стисло сформульовані основні положення тексту, лекції, доповіді , повідомлення.

Тези бувають різні:

Цитатні – добірка  авторських висловлювань

Вільні – самостійне формулювання основних положень тексту

Змішані – поєднання цитати та вільний виклад тексту.

Як правильно скласти тези

1.      Прочитати текст, визначити його тему й основну думку

2.      Розділити  текст на логічно-смислові частини.

3.      Дібрати заголовки до кожної частини (план тексту).

4.      Поставити до кожної логічно-смислової частини тексту запитання . «Про що йдеться в цій частині?».

5.      Знайти в тексті відповідь.

6.      Стисло записати власними словами або словами автора.

7.      Записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, місто, видавництво.

Складаємо конспект параграфа( тексту) підручника.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги,статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.

Види конспектів

   - План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.

   - Текстуальний (цитатний) конспект – це конспект, створений з уривків оригіналу тексту – цитат.

   - Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.

   - Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.

   - Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

Правила конспектування книги, статті

    - Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.

   - Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).

   - Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).

   - Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

   - Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.

- Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або не початку видання).

   - Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

   - Намагайтеся щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.

   - Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

   - Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.

   - Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.

   - Вчиться конспектувати відразу начисто.

Правила конспектування лекції

   - Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції

   - Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.

   -  Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

   - Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.

   -  Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.

   - Виділіть основні положення в конспекті лекції.

   - Найближчим часом після лекції необхідно:

       - дописати скорочені слова;

       - виправити стилістику;

       - доповнити записи фактами, необхідними   
         положеннями та визначеннями.

Пам'ятка вивчення повсякденності

1. Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2. Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3. Роль церкви в житті суспільства.

4. Будні і свята села і міста.

5. Ставлення до війни.

6. Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7. Особливості етикету.

8. Ритм життя в певну епоху.

9. Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами,

    як розширювались уявлення про світ?

10. Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

Як описати грошову купюру

   -   Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?

   -  Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?

   -  Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.

   - Що вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику

  цьому періоду.

   -  Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них?

   Обгрунтуйте.

План характеристики архітектурної пам'ятки

1.   Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

Як писати есе (твір-роздум)

 Есе – публіцистичний твір, що пропонує роздум над якоюсь нетривіальною проблемою, есе пропонує індивідуальну позицію автора.

МЕТА есе – розвиток навичок самостійного творчого мислення та письмовий виклад власних думок.

Як збирати матеріал?

Гарна звичка – читати книгу з олівцем у руках. Якщо вас зацікавила якась ідея, думка, її можна позначити, а згодом зробити виписку. Так само добирають матеріал із газет, журналів, сайтів і дисків, підручників тощо.

Використовуючи виписку (цитату) у своєму висловлюванні, зазначайте, кому вона належить. Есе, в яких доречно вжито цитати, має місце посилання на статті, дослідження, факти, є більш аргументованим, глибшим за змістом.

При побудові власного висловлювання, за вимогами державної програми, треба виявляти вміння:

• Дотримуватися структури тексту цього типу мовлення;
• Висловлювати власні думки щодо запропонованої теми;
• Логічно викладати їх, доречно та правильно аргументувати;
• Добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо;
• Використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації, а не переказувати зміст творів або перебіг історичних подій.

У чому виявляється ваша творчість при написанні есе?

1. Ви не просто опрацювали матеріал, а глибоко осмислили його, визначивши головне і другорядне.
2. Ви інтегрували (узагальнили) основні положення кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, у вашому тексті звучать об’ємніше, повніше, переконливіше.
3. Виклад матеріалу ви робите доступним, оригінальним, стилістично забарвленим, авторським.
4. У вас широкий вибір ілюстративного матеріалу: з кількох джерел ви добираєте найяскравіші приклади, які, на вашу думку, найкраще розкривають тему, свідчать про вашу обізнаність, підготовку, світогляд.
5. Порівнявши погляди різних авторів, ви можете висловити і власну думку.

Рекомендації з практики

І. Логіка.

В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка. Вона визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Окрім того, слід уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

ІІ. Структура.

Початок есе утворюється внаслідок критичного осмислення певної тези. Це може бути оригінальний афоризм або прислів’я, чиясь або ваша особиста думка, оцінка факту, події, вчинку. Обравши тему для пошуку, здійснюйте і сам пошук. Не просто погоджуйтесь або спростовуйте чиюсь думку, а продовжте, доповніть її. У згоді чи запереченні принципово важливо знайти декілька аргументів.

ІІІ. Основний зміст есе.

Це поглиблений аналіз, неможливий без парадоксальних рішень, пошуків прикладів із публікацій, художньої літератури, досвіду власного життя.

Мовні конструкції для побудови есе через опис тексту і з висловленням оцінки прочитаного змісту

Смислові відношення	Лексичні засоби і мовні конструкції
Висловлення про наявність інформації в авторському тексті	Автор розглядає, аналізує, характеризує, доводить, порівнює, зіставляє, з’ясовує, підкреслює, наголошує на важливості, виходить з того, що…; заперечує (кому, що), торкається, стверджує, критично ставиться (до чого), підтверджує висновок фактами, причину цього вбачає в тому, що…
Опис авторського тексту	У статті…викладені дискусійні твердження, суперечливі загальновідомі істини, експериментальні дані; зроблено спробу довести…; сутність цього зводиться до того, що…; необхідно підкреслити, що…
Висловлення впевненості	Автор підтверджує, переконливо доводить, що…; викликає сумніви той факт, що…; у зв’язку з цим цілком зрозуміло, що…; автор обстоює погляд, дотримується точки зору (погляду).
Висловлення згоди	Автор схвалює, погоджується, поділяє погляд, визнає здобуття, стверджує, дотримується тієї думки…
Висловлення критики	Автор відзначає недоліки, дорікає в неточності, неуважності, спростовує, ігнорує, випускає з поля зору, не підтверджує висновки фактами, дискусійним є висновок щодо…

СТРУКТУРА ЕСЕ

1. ВСТУП – це суть і обґрунтування вибору даної теми. Вступ складається із групи компонентів, пов’язаних логічно і стилістично.

На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на які ви збираєтесь знайти відповіді у своєму пошуку.

При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на такі питання:

• Чому тема, яку я висвітлюю, є важливою на даний момент?
• Які поняття будуть вміщені у мої роздуми над темою?
• Чи можу я поділити тему на декілька підтем?
• Чи треба давати визначення термінам, вжитим у темі есе?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – це теоретичні основи обраної теми та викладення основного питання. Ця частина передбачає розвиток аргументації, аналіз, а також їх обґрунтування, виходячи з конкретних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це найскладніший етап. Тому важливе значення мають підтеми (підзаголовки), на основі яких здійснюється вживання аргументів.

Залежно від поставленого питання, аналіз здійснюється на основі таких категорій:

• Причина – наслідок
• Загальне – особливе
• Форма – зміст
• Частина – ціле
• Постійна ознака – змінна ознака

У процесі побудови есе важливо пам’ятати, що один абзац має містити одне твердження і відповідне доведення, підкріплене ілюстративним або науковим матеріалом.

Велике значення для написання есе має вміння спостерігати. Об’єктом ваших спостережень та описів можуть бути різноманітні речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття. У художньому описі (есе) кожен змальовує предмет по-своєму, таким, яким бачить його саме він. Ви можете не називати всіх ознак предмета. Ваше завдання – дати яскраве уявлення про предмет, передати своє враження про нього, свою оцінку.

3. ЗАВЕРШУЮЧА ЧАСТИНА – це узагальнення й аргументовані висновки з теми із вказівкою сфери застосування. Підсумок есе – це і додаткові пояснення, уточнення, підкріплення викладеного в основній частині. Для цього рекомендують вживати повторення, ілюстрації, цитати, вражаючі твердження.

Хоча творча робота здебільшого має трьохчастинну структуру, твір повинен бути цілісним, а не «склеєним» зі вступу, основної частини та висновку. Важливу роль тут відіграють «місточки» - переходи від однієї частини до іншої.

Як НЕ слід писати есе

1. НЕ вносьте в есе інформацію, яка не підтверджує вашу думку.
2. НЕ треба писати особисту біографію, детальні подробиці вашого життя.
3. НЕ бійтесь починати спочатку, вже написана робота не відповідає на питання есе.
4. НЕ намагайтеся злякати всіх надзвичайним словниковим запасом.
5. НЕ використовуйте загальний набір банальних фраз та тверджень.
6. НЕ перебільшуйте.
7. НЕ будуйте роботу лише на простих реченнях.
8. НЕ використовуйте цитати без імені автора.
9. НЕ здавайте роботу, не перевіривши її.